У Нюрнберзі відбувся установчий з'їзд Асамблеї кримських організацій (АКО) – нової структури, яка представлятиме кримських татар на міжнародній арені.
Згідно із пресрелізом, асамблея об'єднує сім організацій, а також ініціативні групи та активістів із Німеччини, Бельгії, Польщі та Естонії. У роботі з'їзду взяли участь близько 40 осіб. Як стверджується, серед ключових завдань нової інституції – посилення позицій кримських татар у Європі, лобіювання інтересів народу у національних парламентах та європейських інституціях, створення фонду для підтримки освіти, культури та правозахисних ініціатив, а також заснування Кримського інституту досліджень.
Створення АКО підтримали німецькі організації GfbV (Товариство захисту народів, що перебувають під загрозою) та ICATAT ((Інститут кавказознавства, татарознавства та тюркестанознавства).
Президентом Асамблеї обрано кримськотатарського активіста Ельвіса Чолпуха. Символом організації став червоний прапор із золотим тюльпаном – традиційним орнаментом кримськотатарської культури, що уособлює гідність, відродження та спадкоємність поколінь.
Асамблея позиціонує себе як нову інституцію, що об'єднує діаспору та відкриває «нову сторінку в боротьбі за свободу та гідність народу».
Голова Меджлісу кримськотатарськго народу Рефат Чубаров у коментарі Крим.Реалії зазначив, що зараз, коли частина людей змушена залишати окупований півострів і розселятися в різних країнах, координація між кримськими татарами є вкрай важливою.
«Ми зраділи, коли дізналися про намір створити організацію за кордоном. При цьому ми зробили деякі зауваження, щоб її діяльність не суперечила системі кримськотатарського національного самоврядування, яка вибудовується протягом останніх 34 років», – зазначив він.
Чубаров нагадав, що до цієї системи належать Курултай, Меджліс і Всесвітній конгрес кримських татар. Він також підкреслив, що всі громадські організації мали б дотримуватися принципів, закріплених у Статуті Всесвітнього конгресу кримських татар 2015 року, в якому йдеться про те, що громадські організації у своїй діяльності визнають Курултай та обраний ним Меджліс вищими представницькими органами кримськотатарського народу.
За словами Чубарова, організатори АКО врахували зауваження Меджлісу, але подробиці їхніх рішень стануть відомі після ознайомлення з документами. Він додав, що конкуренція ініціатив допустима, якщо діяльність не суперечить одна одній.
«Усі, хто займається суспільно-політичною діяльністю, мають виходити з того, що в кримськотатарському національному русі вже сформовано цілісну систему самоврядування, створену ще 34 роки тому проведенням Другого відновленого Курултаю Кримського народу в червні 1991 року», – підсумував Чубаров.
У свою чергу кримськотатарський журналіст Осман Пашаєв у колонці для видання Cemaat зазначає, що навколо ініціативи є скепсис – частина лідерів та активістів діаспори вважає, що Асамблея може претендувати на вплив і ресурси (гранти), конкуруючи з існуючими структурами.