У Києві відбувся четвертий форум експертної мережі міжнародної «Кримської платформи». І зараз Україна готується до п'ятого ювілейного саміту на рівні лідерів держав, який відбудеться вже незабаром.
Наскільки непохитною є позиція України щодо Криму і чи розуміють це міжнародні партнери? Як Україна готується до п'ятого саміту «Кримської платформи» і чим він запам'ятається? Та який сценарій деокупації Кримського півострова є найбільш імовірним – військовий чи дипломатичний – і за яких умов це можливо?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк розмовляла з постійною представницею президента України в АРК Ольгою Куришко та політологом, головою «Центру аналізу і стратегій» Ігорем Чаленком.
Україна не поступиться Кримським півостровом, оскільки Крим – це Україна і там живуть громадяни України. Таку позицію президента Володимира Зеленського під час форуму експертної мережі «Кримської платформи» озвучив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. Також, за його словами, не існує жодного компромісу, який би легітимізував російську агресію та окупацію Криму. Це позиція, яку Україна обстоюватиме, зазначив Жовква.
У форумі «Кримської платформи» також взяли участь постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим, представники українських міністерств закордонних справ, оборони та економіки, РНБОУ, незалежні експерти, представники міжнародних аналітичних центрів, правозахисники та представники дипломатичного корпусу.
Звільнення Криму – це ключ до безпеки не тільки для України, але й для європейських країнОльга Куришко
Метою форуму експертної мережі є обговорення проблем, спричинених російською окупацією Криму, оцінка спільних дій України та партнерів, а також формування рекомендацій для ефективного використання експертних ресурсів для забезпечення подальшої підтримки України.
Постійна представниця президента України в Криму Ольга Куришко підкреслює: головним наративом для України в міжнародній комунікації має залишатися питання безпеки.
«Звільнення Криму – це ключ до безпеки не тільки для України, але й для європейських країн, оскільки Російська Федерація доклала максимум зусиль для мілітаризації півострова, фактично перетворивши його на військову базу», – сказала Ольга Куришко.
Другим важливим напрямком, за словами Куришко, є людський вимір. Йдеться про звільнення цивільних заручників і підтримку людей, які продовжують жити в умовах російської окупації.
«Ми повинні звільнити всіх наших цивільних заручників без винятку. Кримські політв'язні завжди посідали особливе місце для Російської Федерації, і їх звільнення відбувається надзвичайно складно», – зазначила Куришко.
Міжнародна увага
Українська сторона, за словами Куришко, прагне донести до міжнародних партнерів, що йдеться не тільки про території, а й про долі людей. Будь-які розмови про можливу відмову від Криму можуть означати тільки одне – забути всі злочини, скоєні Російською Федерацією за 11 років окупації. Це не входить в концепцію справедливого миру, зазначає Куришко. Вона також звертає увагу на високий інтерес міжнародних партнерів до теми Криму.
«Коли призначається новий посол, обов'язково відбувається зустріч у Представництві (представництві президента України в АРК), де проводиться брифінг про ситуацію на тимчасово окупованій території. До нас звертаються за інформацією, і це є індикатором великої зацікавленості міжнародної спільноти», – підкреслила Куришко.
Російська пропаганда та міфи
Росія ж не припиняє спроби поширювати міфи про «російський Крим» через освітні та культурні проєкти за кордоном, розповіла Куришко. Яскравим прикладом є історія з міжнародним дитячим табором «Артек». Російська влада використовує його для пропаганди, залучаючи дітей з іноземних держав, повідомила Ольга Куришко.
«На території іноземних держав, там, де у них відкриті «Будинки Росії» і, як правило, вони відкриті при посольствах або пов'язані з Росією через афілійовані організації на території іноземних держав, вони провели конкурси серед дітей на кращий вірш, пісню або щось ще, пов'язане з Російською Федерацією. І переможці отримали путівки, вони поїхали на тимчасово окуповану територію Криму. Небагато людей, звичайно, поїхало, але, дійсно, такі випадки були, і була комунікація з відповідними іноземними партнерами», – розповіла Куришко.
Херсонес Таврійський – це новий комплекс, який Росія використовує для просування міфівОльга Куришко
За словами представниці президента в Криму, одним з елементів російської стратегії стало створення нових культурно-релігійних комплексів.
«Херсонес Таврійський – це новий комплекс, який Росія використовує для просування міфів. Там об'єднали релігійну, культурну та молодіжну складові, щоб показувати нібито історичну приналежність цих територій до РФ», – зазначила Ольга Куришко.
Питання Криму – центральне у нинішній російській агресії. Про це на форумі експертної мережі міжнародної «Кримської платформи» заявила заступниця міністра закордонних справ Мар'яна Беца. За її словами, українська сторона розуміє, що потрібно робити більше для привернення уваги міжнародної спільноти до деокупації Криму. І готуючи п'ятий саміт міжнародної «Кримської платформи», розраховує на участь у ньому багатьох іноземних лідерів.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), коментуючи роботу «Кримської платформи», заявляв, що її організатори будують плани, які вони нібито ніколи не зможуть реалізувати – ні військовим шляхом, ні політичним.
Політолог, керівник Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко впевнений, що тема анексованого Криму має залишатися окремим напрямком у міжнародній комунікації України.
На Кримові тримається весь російський пропагандистський фундаментІгор Чаленко
«З Криму все почалося. На Кримові тримається весь пропагандистський (російський) фундамент. Сьогодні півострів – це найбільша загроза у військовому аспекті, тому що він перетворився на величезну фортецю», – сказав Ігор Чаленко.
Експерт відзначив і етнонаціональний вимір проблеми анексії Кримського півострова.
«Дії росіян фактично позбавляють кримських татар їхньої батьківщини. Це усвідомлене придушення національного аспекту з боку окупантів», – підкреслив Чаленко.
Деокупація: сценарії та перспективи
За словами політолога, незважаючи на те, що російська агресія вийшла далеко за межі Криму, півострів залишається ключовим фактором в оцінці міжнародних процесів.
З військової точки зору Крим розглядається як нейтралізація загрози для українського півдняІгор Чаленко
«Такі ініціативи, як «Кримська платформа», потрібно було запускати відразу після окупації в 2014 році. Ми втратили дорогоцінний час, але добре, що з 2021 року формат працює і залучає нових експертів і парламентарів», – сказав Чаленко.
Відповідаючи на питання про перспективи звільнення Криму, він наголосив на необхідності враховувати різні сценарії.
«З військової точки зору Крим розглядається як нейтралізація загрози для українського півдня. Але в середньостроковій перспективі більш реалістичним залишається політико-дипломатичний варіант», – зазначив Чаленко.
ми втратили кримський контекст навіть у внутрішньому просторі. За винятком таких проєктів, як Крим.РеаліїІгор Чаленко
При цьому експерт підкреслив, що Україна не повинна дозволити зникнути темі Криму з інформаційного поля і максимально руйнувати інформаційну стіну.
«Фактично, крім інформації про успішні наші спецоперації – ГУР, Сил спеціальних операцій або Служби безпеки України в Криму, крім мінімальних відомостей про те, як там живуть люди, ми втратили кримський контекст навіть у внутрішньому просторі. За винятком, звичайно, таких проєктів, як Крим.Реалії – вони дозволяють все ж таки говорити, що не все втрачено. Але це потрібно масштабувати максимально», – сказав Ігор Чаленко.
Перший саміт міжнародної «Кримської платформи» відбувся чотири роки тому, 23 серпня 2021 року. Платформа спрямована на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму у відповідь на зростаючі загрози безпеці, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини, а також досягнення головної мети – деокупації Криму.
