До українських вишів цього року вступило близько п'яти тисяч абітурієнтів з окупованих і прифронтових територій. Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Олег Шаров. За його словами, вступники скористалися спеціальною процедурою – «квота-2», яка дозволяє бути зарахованим на бюджетні місця за результатами співбесіди або брати участь у конкурсі за результатами НМТ і ЗНО.
Чи обирають кримчани українські заклади вищої освіти? З якими проблемами вони можуть при цьому зіткнутися? Як зараз працює переміщений з окупованого Криму Таврійський національний університет імені Вернадського?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з проректором ТНУ з виховної роботи Володимиром Кучерявим та експертом Центру громадянської просвіти «Альменда» Олегом Охредьком.
Вступна кампанія в Україні ще не завершилася. Зараз триває другий етап, коли можна перейти з контракту на бюджет. Але вже за першими результатами в ТНУ відзначають скорочення абітурієнтів з тимчасово окупованих територій. Головні причини – питання безпеки, інформаційна блокада на непідконтрольних Україні територіях, каже проректор з виховної роботи ТНУ Володимир Кучерявий.
«Зі свого боку ми намагаємося постійно спілкуватися з тими, хто хоче вступати, і доводимо до них інформацію різними способами – через соціальні мережі, засоби масової інформації, особисті контакти та громадські організації», – зазначив Кучерявий.
Менше, ніж торік
Цього року, повідомив він, до університету зараховано шістьох студентів з анексованого Криму. Попри невеликі цифри, виш продовжує допомагати абітурієнтам вирішувати організаційні труднощі, запевнив Кучерявий.
Держава гарантує спеціальний спрощений порядок вступу для осіб із тимчасово окупованих територій через освітній центр «Крим-Україна»Володимир Кучерявий
«Держава гарантує спеціальний спрощений порядок вступу для осіб із тимчасово окупованих територій через освітній центр «Крим-Україна». Він починається раніше за основну вступну кампанію, включає анонімність і працює з 7 червня до 24 вересня», – розповів проректор.
Аргумент – безпека
Типові проблеми, з якими стикаються майбутні студенти, пов'язані з оформленням документів і забезпеченням житлом.
«Перша проблема – це документи або навіть їх відсутність. Університет допомагає з їх оформленням, зокрема з документами, що посвідчують особу. Інша проблема – житло під час вступу та навчання. Університет має можливості забезпечити студентів місцями в гуртожитку», – пояснив він.
Частина вступників не може виїхати на материкову частину України, і тоді університет проводить співбесіди онлайн. За словами проректора, мовний бар'єр не стає перешкодою для спілкування з абітурієнтами на етапі вступу.
Сьогодні, за даними проректора, структура студентського контингенту різноманітна: частина студентів – внутрішньо переміщені особи, решта вступили на загальних умовах. Остання вступна кампанія показала, що абітурієнти частіше обирають більш безпечні регіони. Якщо раніше вони в основному обирали Київ і Харків, то тепер – Львів і Чернівці.
Робити висновки рано
Точні дані про результати вступів будуть відомі після завершення кампанії в жовтні, проте вже зараз простежуються певні тенденції, зазначає експерт Центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько.
«На сьогоднішній день вступило приблизно 4 800 дітей з окупованих і прифронтових територій за «квотою-2». Це приблизно на 5% менше, ніж торік. Діти вступають, у тому числі з Криму, але даних по регіонах наразі немає», – повідомив Олег Охредько.
Експерт звернув увагу на системні проблеми, з якими стикаються абітурієнти та приймальні комісії.
Іноді члени комісій вимагають документи, які не передбачені системоюОлег Охредько
«Суб'єктивний фактор – одна з головних проблем. Іноді члени комісій вимагають документи, які не передбачені системою, наприклад, довідку про перетин кордону. Цей документ не потрібен за чинними правилами», – сказав він.
Охредько зазначив, що цього року дітям, які вступають за «квотою-2», додали ще один іспит – математику. Крім того, зберігається обмеження доступу до інформації на окупованих територіях.
«До нас звертаються люди, які навіть не знають про можливість вступу за особливою системою, що діє з 2016 року. Ще одне питання – житло та фінансова підтримка. Цього року Україна запровадила підтримку у 50 тисяч гривень для дітей, які прибувають із тимчасово окупованих територій, але тільки для дітей. Якщо людині виповнюється 18 років, вона виходить із цієї системи і залишається фактично сам на сам, без такої можливості», – каже експерт.
Київ vs Сімферополь
Говорячи про вибір кримчан між українськими та російськими вишами, Охредько зазначив, що значна частина випускників вважає за краще залишатися вдома.
«Близько 8 тисяч абітурієнтів намагаються вступити до Кримського федерального університету (підконтрольний Росії виш). Загалом, за нашою інформацією, випуск (із кримських шкіл) цього року – близько 10 тисяч осіб», – повідомив він.
За словами експерта, статистика може змінюватися за рахунок вступників із Росії та інших окупованих українських регіонів. Він підкреслив, що заяви про зростання кількості студентів у Криму часто не відповідають дійсності.
«Незважаючи на збільшення бюджетних місць, уже кілька років спостерігається тенденція скорочення кількості абітурієнтів. Частину дітей взагалі вивозять із півострова», – сказав Охредько.
Він також розповів про різницю між умовами для кримчан і молоді з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.
«Що стосується кримчан, (російська) система пільгового вступу без іспитів була скасована кілька років тому. Для так званих «нових територій» – Херсонської та Запорізької областей – така система існує. Іноді навіть чиновників змушують вступати до цих закладів», – зазначив експерт.
За його словами, Крим уже не є для Росії пріоритетом, як у 2014 році. Тепер особлива увага приділяється окупованим регіонам Херсонської та Запорізької областей, де створюються спрощені умови для абітурієнтів.
