Кримчанин Сулейман Мамутов – член Постійного форуму ООН з питань корінних народів від України та співзасновник панк-гурту «Шатур-Гудур». Про те, як його музичне минуле вплинуло на вибір експертної діяльності, чому після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року він покинув музику і яку пораду йому дала всесвітньо відома співачка Джамала, Сулейман розповів в інтерв'ю Крим.Реалії.
Захищаючи права корінних народів Криму – кримських татар, караїмів та кримчаків, – Сулейман Мамутов знає, про що говорить. Він сам народився в місцях депортації кримськотатарського народу в Узбекистані. У 1990-х сім'я Мамутових повернулася на батьківщину – до Криму.
«Моїм дідусеві й бабусі було дуже важливо, коли мені було, може, чотири роки, показати ті будинки, де вони колись [до депортації 1944 року] проживали. А будинки на той момент ще збереглися. Просто показати. Коли заходив у двір родового будинку бабусі в центрі Алушти, на вулиці Карла Маркса, я ще не розумів усе до кінця. Мені зараз неймовірно важко уявити, що я, наприклад, приїжджаю до Акъмесджита (нинішній Сімферополь) і йду до батьківського дому, а там хтось живе. І я прошу [як тоді просила бабуся] дозволу просто трохи побути в цьому дворі та згадати дитинство. Навіть коли про це я говорю, мені дуже важко», – згадує Мамутов.
Відразу ж після повернення до Криму був час, згадує Сулейман, коли батько лягав спати біля дверного отвору, прикриваючи собою вхід до будинку: «Це було біля селища Білоглинка в Криму – в одному з перших «самоповернень» або «самозахоплень», як їх називали (через відмову місцевої влади надавати земельні ділянки кримськотатарські репатріанти самовільно займали землю для індивідуального будівництва – ред.), де активно та динамічно будувалися кримські татари. Це був недобудований будинок, тому що в перший день [заселення ще] не встигли поставити двері в дверний отвір».
У 1990-ті до корінного народу, який повернувся на батьківщину, у Криму ставилися насторожено. Радянський міф про кримських татар – «зрадників та пособників нацистів» – надовго проникнув у голови післявоєнних поселенців, завезених на Кримський півострів після депортації 1944 року.
«Мій одноліток – це середня група дитячого садка в Сімферополі, мені було десь 4,5 року – на мене накинувся з криками про те, що ми – «зрадники, спалювали щось і когось зрадили». Мені здавалося, що вже ближче до 2000-2002 років цього справді стало менше», – згадує Сулейман.
Моменти непорозуміння траплялися і пізніше. Наприклад, під час навчання Сулеймана Мамутова в інституті, коли викладачі називали кримських татар «зрадниками» в епоху Визвольної війни Богдана Хмельницького у 17-му столітті.
«Щодо епохи Національно-визвольної війни [українського народу], справді, я почувався психологічно... коли ти протиставляєш себе колективу. Виступають на семінарі двоє моїх одногрупників із тезами про цю «зраду» і ти такий: «Я не згоден, я хочу висловити свою позицію». І на тебе справді дивляться так [настороженно]…», – розповідає наш співрозмовник.
2021 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про корінні народи України». Україна офіційно визнала корінними три народи, що історично сформувалися в Криму: кримських татар, караїмів та кримчаків. З того часу Сулейман Мамутов відстоює їхні права в ООН. Як юридичний консультант Amnesty International він склав звіт про проблеми корінних народів України для ЮНЕСКО.
«Це визнання також сталося не у вакуумі. У кримськотатарського народу, його представницького інституту – Меджлісу – є досить послідовна історія вибудовування діалогу з українським урядом та місцевою владою. Десь було гірше, як із Януковичем, десь краще. 1999 року, наприклад, уже небагато хто про це пам'ятає, був указ Леоніда Кучми про створення Ради представників кримськотатарського народу при президенті України, до якої автоматично включалися всі члени Меджлісу», – нагадує Мамутов.
Сулейман – співзасновник кримського панк-гурту «Шатур-Гудур», що в перекладі означає «шум-гам». Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну гурт поставив на паузу свою творчість.
«Я себе не вважаю людиною мистецтва, але чув від людей, які займаються творчістю, що з 2022-го їм кілька років було дуже важко щось писати. Мені теж було важко не лише писати, а й грати. Ось просто взяти до рук гітару чи піти на репетиційну базу – я барабанщик, ударник – просто пограти на ударних. [Займатися тим], що колись мені часто приносило величезне задоволення», – каже він.
Після тривалої паузи музика повернулася в життя Сулеймана, і ось гурт «Шатур-Гудур» готує реліз нової пісні: «У нас була довга пауза. Я буквально 3-4 місяці тому почав писати нову пісню. Я на кількох інструментах граю, спочатку в мене була просто структура на гітарі та слова. Ці слова я потім уже почав прописувати на доріжку ударних, потім бас-гітари. Потім попросив друзів, щоб записали гітари, і ось я сподіваюся, що десь у вересні буде реліз нової пісні».
Сулейману навіть вдалося проконсультуватися щодо нової пісні зі співачкою Джамалою: «Цього року я написав дві пісні, й одна вже в мене на 90% готова. Я чекав на коментарі щодо вокалу та бек-вокалу від Джамали. Мені було цікаво почути її професійну думку. Їй сподобалося, вона дала кілька дуже крутих порад, порадила зробити національні мотиви у вокалі. І я хочу наступного тижня піти на студію, щоб спробувати це впровадити».
Попереду у Сулеймана Мамутова нові виклики: дипломатичні та правозахисні – в ООН і творчі – з гуртом «Шатур-Гудур».
