Цього року туристичний потік до окупованого Криму нібито зріс на 16%. Більшість туристів дістаються на півострів автомобілями через Керченський міст. Водночас у Криму виник дефіцит пального, і підконтрольна Росії місцева влада запевняє, що це характерно лише для деяких автозаправних станцій.
Чи можна вважати туристичний сезон на півострові вдалим? Як підконтрольні Росії чиновники нарахували п'ять мільйонів туристів? У чому справжня причина дефіциту пального і чи вплинуло це на курортний сезон? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з кримчанином, експертом з туризму Сергієм Варчуком та з військовим експертом, кримчанином Владиславом Селезньовим.
З січня до серпня цього року до окупованого Криму нібито приїхали 5 мільйонів 321 тисяча туристів. Про це повідомив очільник комітету підконтрольної Росії Державної ради Криму з питань курортів і туризму Роман Тихончук.
За його словами, приріст туристичного потоку становив 16% порівняно з минулим роком. За словами чиновника, 63% туристів дісталися до Криму через Керченський міст, 23% – залізницею і 16% – через окуповані території Херсонської та Запорізької областей. За статистикою підконтрольних Росії чиновників, засоби розміщення заповнені майже на 80%.
В українському Центрі національного спротиву влітку повідомляли, що Росія намагається штучно пожвавити туристичний сезон в окупованому Криму, масово та централізовано завозячи відпочивальників з різних регіонів Росії.
Курортний сезон-2025 у прифронтовій Феодосії (фотогалерея)
Активісти руху «Жовта стрічка» повідомляли, що в Криму місцева влада змушувала власників готелів заздалегідь на все літо бронювати номери для російських військових.
У підпіллі розповідали, що перед початком сезону готелям надсилали листи з вимогою зарезервувати близько 30% номерів на випадок розміщення там російських силовиків. Попередньо обіцяли компенсувати бізнесу собівартість житла – без прибутку і націнок. Тобто, замість того, щоб селити військових окремо, викуповуючи конкретні санаторії, окупаційна влада планувала і під час курортного сезону розміщувати силовиків разом із цивільним населенням, – зазначали у «Жовтій стрічці».
«Брехня, нахабна брехня і статистика»
За словами кримчанина та експерта з туризму Сергія Вікарчука, заявлені показники не відображають реальної ситуації на півострові. Він зазначив, що така кількість туристів була до анексії півострова.
У здорові часи українського Криму туристів за рік приїжджало приблизно 5 мільйонів. І це було дуже багато. Це коли було складно ходити вулицями, коли всі ресторани повні, коли всі готелі, апартаменти, санаторії, дитячі табори зайняті. Це було 5 мільйонів. Зараз це все не дуже схоже на ту історію, про яку вони говорять», – сказав Сергій Вікарчук.
Він вважає, що до статистики могли включити не тільки відпочивальників.
«Швидше за все, вони туди справді зараховують військових, яких можна враховувати по 2-3 рази. Цифра не дуже відповідає реальності», – додав експерт.
За його словами, навіть сучасні технології не підтверджують дані, озвучені підконтрольними Росії чиновниками.
«Я намагався навіть за допомогою штучного інтелекту розрахувати, чи відповідає це дійсності. Навіть штучний інтелект не піддався провокації, не зміг порахувати, чи справді це правда. Загалом картина показує, що, найімовірніше, ні», – зазначив він.
Війна поруч
Сергій Вікарчук підкреслив, що війна та атаки на військову інфраструктуру Криму суттєво вплинули на туристичну галузь.
«Те, що великі черги на Керченському мосту, плюс військові дії, де ми вибиваємо в них усю логістику через інфраструктуру та паливні запаси, це теж негативно впливає», – сказав він.
Він також розповів про стан готельного фонду на півострові.
«В основному все, що відбувається, це звичайні базові реновації, які відбувалися і в наш час. Немає такого фонду, навіть якщо порівнювати з Болгарією. У Криму немає таких реновацій, відсутній такий розвиток, і тому туди їздить соціальний портрет туристів, цього бідного росіянина, який їде просто за соціальними путівками», – зазначив експерт.
За його оцінкою, для Росії туризм у Криму важливий, але не є головним напрямком.
«Швидше за все, тут був пріоритет на військову базу. Інвестиції відбуваються не дуже системно», – сказав Вікарчук.
Бензин задорого «з-під поли»
Тим часом на тлі курортного сезону, починаючи з середини серпня, в окупованому Криму спостерігається гострий дефіцит бензину. На місцевих АЗС табло з цінами на 95-й бензин або вимкнені, або не працюють заправні колонки з технічних причин.
На автозаправних станціях, де є пальне, ціни на нього значно перевищують ті, що в сусідній Росії. Через це у російських туристів виникають проблеми, і вони змушені шукати бензин на півострові. Російська влада Криму стверджує, що вирішує це питання, і пояснює його високим попитом на пальне, віддаленістю АЗС від нафтобаз і тимчасовими обмеженнями в доставці.
Український рух спротиву «Жовта стрічка» повідомляє, що в Криму перекупники продають літр бензину АІ-92 та АІ-95 по 150 і 180 рублів відповідно. Ціна дизеля в них сягає 80 рублів. Активісти зазначають, що продаж здійснюється поза офіційними АЗС – з фур і великих складів. І знаходять клієнти таких перекупників у місцевих чатах у телеграмі. За даними «Жовтої стрічки», до Криму майже нічого не завозять, оскільки для Росії її регіони важливіші за окуповані.
Військовий експерт Владислав Селезньов пояснив, що дефіцит пального пов'язаний не лише з туристичним потоком, а й із перерозподілом ресурсів усередині Росії.
«Не на всіх автозаправних станціях є цей бензин, а там, де є, ціна сягає позначки 90 грн за літр. Але, звісно, працюють перекупники, є певний тіньовий ринок того самого пального», – сказав Владислав Селезньов.
Він зазначив, що російська влада насамперед забезпечує пальним свої регіони.
«Якщо не вистачає пального в Москві, Підмосков'ї, Саратовській області, Краснодарському краї, то передусім туди буде спрямовуватися той самий нафтопродукт. Окупована територія України менше цікавить росіян, а отже, маємо те, що маємо», – підкреслив експерт.
Удари по НПЗ і наслідки
Селезньов пов'язав ситуацію з пальним із діями українських Сил оборони.
«Ми руйнуємо ключові нафтопереробні заводи, які розташовані в різних куточках європейської частини Російської Федерації. Руйнуючи це виробництво, ми створюємо певний колапс наявності тих самих нафтопродуктів. Тактика тисячі дрібних порізів працює», – сказав він.
За його словами, такі удари впливають на постачання російської армії в Криму.
«Позбавлення ворога ілюзії, що він має безперебійне постачання нафти та нафтопродуктів, створює серйозні проблеми. Немає дизельного пального – зупиняється бронетехніка, немає авіаційного гасу – значно менше підіймається в повітря російських літаків», – зазначив Селезньов.
Він додав, що українські удари по складах пального та військових об'єктах на півострові триватимуть.
«Українські захисники чітко розуміють, де перебувають російські окупанти, де саме вони розташовані в окупованому Криму та Севастополі, і потім по них прилітають удари. Системна бойова робота триває», – сказав він.
Селезньов зазначив, що така ситуація викликає наснагу у кримчан, які чекають на повернення України. Інші нервуються, і на це у них є підстави, наголосив Селезньов. Він нагадав про попередження української влади щодо ризику перебувати поруч із військовими об'єктами.
